Розробка уроку з української літератури, 9 клас

Тема. Зраджене кохання в баладі Адама Міцкевича «Рибка» та поемі Тараса Шевченка «Катерина»

Мета: з’ясувати особли­вості розкриття теми зрадженого кохання шляхом порівняльного аналізу творів  А. Міцкевича «Ри­бка» і  Т.Шевченка «Катерина»; 

             розвивати вміння учнів аналізувати  ліро-епічні твори, інтерпретувати їх;   

виховувати читацькі інтереси, естетичні смаки.

Тип уроку: урок позакласного читання; урок компаративного аналізу творів

Обладнання: портрети поетів; збірки поезій, ілюстрації до ба­лади «Рибка» та поеми «Катерина»; карта Європи; музичний супровід; узагальнювальні порівняльні таблиці.
Епіграфи:

     Він (Міцкевич) писав з таким проникновенням, що вразив та збентежив серця сучасників.

М. Рильський

    Шевченко — найніжніший і найлюдяніший   з усіх поетів світу.

К. Чуковський

                                Перебіг уроку

I.                  Організація учнів до уроку

II.              Повідомлення теми та мети уроку

1.  Вступне слово учителя

 Т. Шевченко та А. Міцкевич як національні поети завжди  залишалися вірними рідному  народові, ніколи не розривали з ним зв'язку. Завжди відчуваючи нерозривний зв'язок з народом, поети сміливо черпали з усної творчості ідеї, сюжети, образи, ритміку. Це не «використання», властиве їх попередникам і сучасникам-романтикам, це не стилізація під фольклор, до якої вдавалися численні поети до них. Елементи усної народної творчості (певною мірою й несвідомо) впліталися у власні думи й слова поетів.

2.   Словникова робота 
           З’ясування лексичного значення терміна  «компаративний»

Учитель. У літературі кожного народу серед її великих твор­ців є поети, імена яких оповиті невмирущою любов’ю і славою. Та­ким поетом українського народу є Тарас Шевченко, чия безсмертна спа­дщина — одна з найбільших вершин людського генія.

Учень. Шевченко — велетень духу, митець могутньої творчої сили, непримиренний борець проти будь-якого гноблення людини людиною.

Поезія, мистецтво слова поєдналися в його творах з боротьбою за визволення трудящих, за соціальну справедливість і духовне роз­кріпачення мас.

В історію людської культури він ввійшов не тільки як геніаль­ний народний поет України,  а як найбільший, поряд з Пушкіним і Міцкевичем, поет слов’янства, як поет-гуманіст світового значення.

      Шевченко виступив як поет-новатор, приніс з собою в українсь­ку літературу «слово нове», новий світ поезії, неповторні образи, кар­тини й барви, небачене раніше багатство й широчінь тем, ідей, моти­вів, жанрових форм, вивів українську літературу на шлях реалізму й народності.

Учитель. У попередніх класах ви мали нагоду познайомитися з творчістю польського поета-романтика Адама Міцкевича. Сьогодні про­довжимо знайомство з діяльністю поета-бунтаря, що поклав своє життя на вівтар свободи та незалежності рідної землі.

Учень. Усе життя Адама Міцкевича вмістилося між Новогрудком — містечком, де народився поет, і Стамбулом — містом, де він помер. Міцкевич — син невеликого судового урядовця та адвоката.

          Навколо — широке море білоруського люду (до другої полови­ни XVIII століття. Білорусь була під владою Литви, що становила складову части­ну колишньої Речі Посполитої — польської шляхетської республіки з королем на чолі.

Він народився в ті часи, коли шляхетська польська держава бу­ла розділена між сусідами. Вчився у Віденському університетів, брав участь у студентських таємничих товариствах, за що був висланий з рідної країни.

Поневірявся — мандрував Росією, Україною, Німеччиною, Швей­царією, Францією, гірко переживав розлуку з батьківщиною, линув до неї душею.

Учитель. В 1862-1827 роках Міцкевич жив в Україні; цікавив­ся українською мовою та культурою, підтримував зв’язки з Максимо­вичем та Гулаком-Артемовським, перебував у Києві, Харкові, Одесі. Особливе місце у творчій біографії поета посідає Крим. Він написав цикл «Кримські сонети», де ліричний герой — він сам — блукає сві­том, тужить за рідною землею.

Зачитаємо один з його сонетів мовою оригіналу «Гробниця Потоцької», в якому звучить туга поета-вигнанця за вітчизною (читаю сонет).

III.  Мотивація навчальної діяльності

Робота з епіг­рафами. Наголошую, що балади аналізуватимуться методом «услід за автором».

IV.  Актуалізація опорних знань

Запитання для бесіди:

1.     До якого виду поезії належать балада та поема? (Ліро-епічної)

2.                Що характерно для ліро-епічної поезії? (Наявність сюжету, змалювання вчинків персонажів)

3.                Який твір називають баладою? (Невеликий за розміром сю­жетний ліро-епічний твір казково-фантастичного, легендарно-історичного чи героїчного змісту)

4.                Доведіть, що твір А. Міцкевича «Рибка» — баллада.(Невеликий за розміром сюжетний твір казково-фантастичного характеру)

5.                Що таке поема як жанр ліро-епічної поезії? (Ліро-епічний віршований твір, у якому зображено значні події і яскраві характери)

6. Які ознаки цього жанру є у «Катерині»? (Твір віршований, у ньому         зображено яскравий характер головної героїні, значні події у її житті)

V.   Формування вмінь і навиків       

 1. Порівняльний аналіз творів.

Завдання аналітичного характеру

          Чому, на вашу думку, Шевченко обирає для своєї героїні ім’я Катерина? (Так звали одну з його сестер. Це поширене в Україні ім’я, що перекладається з грецької як «чиста, непорочна, свята», а у Святцях Катерина — «великомучениця». Отже, можемо ствер­джувати про символічність імені героїні).

      А як звуть героїню Міцкевича? (Також Катрею).

-    Що спільного в сюжетах обох творів? (Збезчещена і покину­та дівчина, зраджене кохання, дитина-безбатченко, трагічна розв’язка — обидві героїні гинуть, залишаються сиротами сини).

-    Чим сюжети різняться? Міркування учні узагальнюють у таблиці.

Порівняльна характеристика

сюжетів балади «Рибка» та поеми «Катерина»

«Рибка»	«Катерина»
Твір починається смертю героїні. Коханий — пан. Дитину до річки прино­сить слуга. Розв’язка фантастична.	Зображена сім’я героїні (батько, ма­ти). Коханий — офіцер. Пошуки дівчиною батька дитини. Офіцер відцурався Катерини та сина. Смерть героїні. Син Іван мандрує з кобзарем. Зустріч з батьком. Розв’язка реальна.

Завдання проблемно-аналітичнго характеру

1.                Чому Шевченко акцентує саме реалістичні моменти у зобра­женні подій? (Поета глибоко хвилювала доля жінки-страдниці. матері. В житті він спостерігав непоодинокі випадки, коли дівчину-покритку виганяли з дому, аби не ганьбила родину).

2.                Що спільного в сюжетах обох творів? (Збезчещена і покинута дівчина, зраджене кохання, дитина-безбатченко, трагічна розв’язка — обидві героїні гинуть, залишаються сиротами сини).

3.                Які риси притаманні романтизмові? Який шлях обирає автор? (Жанр — балада, події — казково-фантастичного змісту, вірність фольклорним  традиціям).

2.       Рольова гра

Учениця читає уривок з «Катерини» про смерть героїні.

Біга Катря боса лісом,

Біга та голосить;

То проклина свого Йвана;

То плаче, то просить.

Вибігає на возлісся;

Кругом подивилась

Та в яр... біжить...

Серед ставу мовчки опинилась.

«Прийми, Боже, мою душу,

А ти моє тіло!»

Шубовсть в воду.

Попід льодом геть загуркотіло.

Чорнобрива Катерина найшла, що шукала.

Дунув вітер понад ставом —

І сліду не стало.

3. Робота над змістом балади «Рибка»

-                   Де відбуваються події балади? (У долині)

Вчитель. За тлумачним словником «долина» — рівна полоса землі вздовж річки, між горами. Зачитайте уривок з балади.

Там, де ріка через луки
В озеро ллється шумливо...

Тільки хай з мене знущаються
В цю не приходить долину.

Завдання аналітичного характеру

Який  художній простір зображено у творі? (Замкнений: гай-долина-річка).

Який душевний стан героїні в цьому замкненому просторі? ( Розпач, туга, незмога далі страждати: «білі вона лама руки», «промовляє тужливо», «гірко нещасне ри­дає»).

 Виразне читання уривка балади (від слів: «Що ж! Хай веселяться...» до «Тільки вода закипіла»)

Завдання проблемного характеру

                   Де, на Вашу думку, межа подій реальних і фантастичних? (Слу­га з дитиною на руках кличе Катрусю і у відповідь чує: «Тут я, в ріці, під водою»).

Реальний і фантастичний світи

у баладі «Рибка»

Велике, але зраджене            Казковий образ рибки,

кохання героїні. Весілля       що виринає з річки,

пана з княжною.                    Дві скали.

Ø    Як зображується героїня у реальному світі? (Йде, поспішає, сльози наличку сумному, вітер їй косами грає).

Ø    За допомогою яких поетичних засобів передається стани Кат­русі? (Епітети, метафори: «білі вона лама руки», «промовляє тужливо». «гірко нещасне ридає»)

            Ø    Звідки дізнаємося про її горе? (З монологу героїні).

Ø    Чому не автор розповідає про те, що спіткало Катрю? (Героїня краще розповість про свої почуття).

Ø    Чому монолог героїні звернений до русалок? (Можливо, вона вже не вірить людям, не сподівається на їх розуміння).

Ø    Як у баладі змальовано образ зрадника? («Той, кого вірно любила, зрадив мене без вагань». «Пан, що поклявся зо мною стати до чес­ного шлюбу»).

 Ø   Чи дізнаємося ми про соціальний стан Катрусі? (Знаємо лише, що її суперниця — княжна).

Ø    Якою постає перед нами панська садиба?

Сяє ясними вогнями

Панська садиба велика...

Гості спішать за гостями.

Вигуки. танці. музика.

Вчитель. Трагедія героїні — смерть.

                 Щастя пана — життя.

Бесіда з учнями за питаннями:

Чи може бути в реальному світі таке поєднання?

         У баладі є казковий, фантастичний світ. Добро чи зло перема­гає у творі? (Перемагає добро,а  зло завжди карається).

Який шлях обирає А. Міцкевич? (Зло покаране: пан із дружиною перетворюється на скелі).

          Чи з’являється після цього рибка? (Ні: «Тиша німа, як моги­ла»).

          Чому сталося саме так? (Катря помстилася за зраджене ко­хання, їй більше нічого робити в реальному світі. Залишається лише дитина — ланцюжок, що з’єднує реальний і фантастичний світи в художньому просторі).

VI. Підсумок уроку

Вчитель. Перед нами два твори. У Шевченковому тема зра­дженого кохання набуває соціального змісту, а в баладі Міцкевича пе­реважають казкові, фантастичні мотиви. Об’єднує їх авторська пози­ція, ставлення до героїнь і до того, що з ними відбувається.

Готуючись до уроку, ви вдома виписали з текстів рядки, що сві­дчать про авторське ставлення до героїнь.

Пропоную учням  порівняти ставлення авторів  до своїх героїнь.

Міцкевич	Шевченко
«Сльози на личку сумному» «гірко нещасна ридає» «в’ються червоні пір’їнки, срібну голівку скрашають» «в’ється коса круг голівки, шийка росте лебедина» «личко — мов квітка роже­ва» В голосі поета ніжність, щи­ро співчуває Катрі, вболіває за її долю	«Катерино — серце моє...» «Де ти в світі подінешся з малим сиро­тою?» «Де-то моя Катерина з Іваном мандрує?» «Де ж Катрусі пригорнуться?» «Серце моє, не плач, Катерино, не пока­зуй людям сльози, терпи до загину» Батьківська турбота за майбутнє героїні, співчуває, закликає бути мужньою, не виявляти слабкості

            Аналіз змісту епіграфів: зіставлення, висловлення власної думки щодо підтвердження правильності слів М.Рильського і К.Чуковського

VII. Оцінювання

VIII. Домашнє завдання

Диференційоване:

- на високий рівень: дослідження на тему: «Дитина як ланка, що пов’язує реальний і фантастичний світи у баладі «Рибка».

- на  достатній рівень: скласти словник літературознавчих термінів, необ­хідних для розкриття теми уроку.

- на середній, початковий рівні: аналізувати баладу «Рибка» та поему «Катерина», спираючись на зроблені під час уроку записи.